Травневі пригоди. Майские приключения

На минулих вихідних була у мами: провінційне містечко, в якому життя більше подібне на сільське, де всі знаються, зі всіма прохожими здоровкаються і все про всіх знають. Пам'ятаєте двір-сад? Це той самий провінційний дворик, який я показувала вам увесь в яблунево-грушево-вишневому цвітінні тижні зо три назад. Тепер тут зелені хащі, смарагдовий рай і полуденна тиша...

Квіти у дворі вже давно ростуть і цвітуть самі по собі. Пройшли ті часи, коли мешканці сусідніх будинків, що утворили внутрішній дворик-сад, розбивали клумби, висаджували сортові квіти, організовано підтримували порядок на території. Молодь покинула рідні гнізда, а старіючим батькам залишилися тільки спогади...

У старому квітнику продовжується життя: примулки та шилоподібний флокс, як і раніше, щасливо живуть у парі.

Тепер за порядком у дворі пильнує кицька Муська.

Дорогою назад довелося зупинитися: навколо "Великий Хтось" розстелив казкової краси килими - королиця, зозулин цвіт, жовтець, валеріана, люпин... Виникло непереборне бажання все це зазнимкувати й, звичайно, назбирати букет додому. І тут мене спіткала перша невдача. Засуваючи свій фотоапартик до торби після останнього фотографування (це була кицька Муська), я того не знаючи пошкодила "шторки" на об'єктиві. Тепер вони не відкриваються. :(( Тому я не зробила жодної знимки ромашкових полів. :(( Вдома я вставила квіти до великої вази і не переставала любуватися ними до певного часу.

У вівторок помітила, що мої люпини позвисали свої голови, покрутилися та почали скидати квіточки. Виявилося, що вони не переносять сусідства з королицею! Тоді я вирішила "розлучити" їх. І тут мене спіткала друга невдача! "Процес розірвання шлюбу" дуже погано вплинув на моє здоров'я! Алергія підкосила мене наповал! Тепер я вся така опухла, сльозоточива і з головою, в якій дзвенить цілий хор лісових дзвіночків (хоча саме вони ще не цвітуть).

Ось вона - винуватиця! Королиця. Часто ці квіти називають ромашкою. Я, до речі, також, хоча знаю, що це королиця. І хто би міг подумати, що ця прекрасна квіточка може бути таким крутим алергеном!
Були й інші травневі пригоди, розкажу про них згодом. :-))
А вам бажаю хорошого настрою і не хворіти!
----------------------------------------------------------
На прошлых выходных была у мамы: провинциальный городок, в котором жизнь больше похожа на сельскую, где все всех знают и всё про всех знают, со всеми прохожими здороваются... Помните двор-сад? Это тот самый провинциальный дворик, который недели три назад я показывала вам весь в яблонево-грушево-вишневом цветении. Теперь здесь зеленые заросли, изумрудный рай и полуденная тишина ...

Цветы во дворе уже давно растут и цветут сами по себе. Прошли те времена, когда жители соседних домов разбивали клумбы, высаживали сортовые цветы, организовано поддерживали порядок на территории. Молодежь покинула родные гнезда, а стареющим родителям остались только воспоминания ...

В старом цветнике продолжается жизнь: примулки и шиловидный флокс, как и раньше, счастливо живут в паре.

Теперь за порядком во дворе следит кошка Муська.

На обратном пути пришлось остановиться - кто-то расстелил вокруг сказочной красоты ковры. Нивяник, кукушкин цвет, лютик, валериана, люпин ... Возникло непреодолимое желание все это запечатлеть и, конечно, собрать букет домой. И тут меня постигла первая неудача. Задвигая свой фотоапартик в сумку после последнего фотографирования (это была кошка Муська), я -того не ведая - повредила «шторки» на объективе. Теперь они не открываются. : ((Поэтому я не сделала ни одного фото ромашкового поля.: (( Дома я вставила цветы в большую вазу и не переставала любоваться ими до определенного времени.

Во вторник заметила, что мои люпины опустили свои головы, покрутились и начали сбрасывать цветы. Оказалось, что они не переносят соседства с книвяником! Тогда я решила "развести" их. И тут меня постигла вторая неудача! "Процесс расторжения брака" очень плохо повлиял на мое здоровье! Аллергия подкосила меня наповал! Теперь я вся такая опухшая, слезоточивая и с головой, в которой звенит целый хор лесных колокольчиков (хотя именно они еще не цветут).

Вот он - виновник! Нивяник. Часто эти цветы называют ромашкой. Я, кстати, тоже, хотя знаю, что это нивяник. И кто бы мог подумать, что этот прекрасный цветок может быть таким мощным аллергеном!
Были и другие майские приключения, расскажу о них позже. :-))
А вам желаю хорошего настроения и не болеть!